Зазвичай в країнах, де рис є основою раціону, його подають в окремій піалі, яку ставлять у центрі столу, що символізує його чистоту і особливу роль у житті родини. Втім, є й інша культура споживання де навпаки рекомендують змішувати рис з самими різними інгредієнтами: м'ясом, птицею, морепродуктами, овочами. Як би там не було, щоб рис вийшов смачним важливо не помилитися з вибором сорту. Від цього залежить спосіб варіння і кінцевий смак страви.

Якщо довгозерний сорт рису краще використовувати для приготування плову, гарнірів і салатів, тому що він виходить розсипчастим і практично ніколи не злипається, то середньозерний сорт найкраще підходить для десертів, національних страв. Круглозерний рис містить максимальну кількість крохмалю, виходить в'язкий, густий. Тому його найчастіше використовують для приготування запіканок і каш.

Колір рису залежить від способу його обробки. Білосніжний рис - шліфований. Вариться він швидко - всього 10 - 15 хвилин. Але під час шліфування розгубив велику частину вітамінів.

Коричневий сорт рису вибирають прихильники здорового харчування. Оболонка такого рису містить безліч корисних для організму речовин. Але варити таку крупу доведеться довго - до півгодини. І навіть в готовому вигляді такий рис жорсткіше шліфованого.

Янтарно-жовтий відтінок рис набуває під час пропарювання. При цьому до 80% вітамінів і мінералів оболонки переходять в зерно. Цим пропарений сорт вигідно відрізняється від шліфованого. Що стосується незвичного кольору, то можна не хвилюватися. При варінні жовтий відтінок зникає, і рис стає білим.

Якщо Ви вибираєте пропарений рис, то подивіться, щоб всі зерна були однорідного прозоро-жовтого кольору. Якщо це білий рис, то подивіться де в нього знаходяться крохмальні прожилки, наскільки однорідно вони розподілені, чи немає якихось поперечних тріщин і кілець. Звертайте завжди увагу на кількість ламаного рису в пакеті. Велика кількість говорить про низьку якість самого рису.

Особливе місце в рисовій ієрархії займає дикий сорт рису - виходець із Північної Америки. Щоб його довгі чорні зерна розпухнули й з'явилися білі зернятка в середині, рис потрібно готувати 40 - 45 хвилин. Якщо Ви не пробували його раніше, купіть дикий рис, змішаний з білим. Така суміш дуже красива на гарнір, а також в рисових салатах.

Практично весь дикий рис збирається вручну індіанцями. У нього свій аромат, більш довге зерно, яке в процесі варіння збільшується у довжину і не розварюється. І, крім того, вважається, що оболонка, в якій він вариться, містить максимальну кількість корисних речовин: цинку, кальцію та інших потрібних організму речовин. Варити його краще в товстій чавунній каструлі, так як в тонкостінної посуді вода нагрівається нерівномірно і крупа може знизу підгоріти, а зверху залишитися сирою.

Зберігати рис потрібно в закритій ємності або герметичній упаковці та обов'язково в сухому місці. Якщо до рисових зерен добереться волога, вони зіпсуються.

Рис, що простояв на полиці 1 - 1,5 року, вважається старим. Він зберігає свої смакові якості і поживні речовини, але його треба довше варити. Для його приготування необхідно використовувати більше води, в порівнянні зі свіжим рисом.

Щоб завжди мати рис під рукою, можна зварити його і зберігати в холодильнику протягом тижня. А в морозильній камері - до шести місяців.